Сучасні інтерпретації Лисенка — від оригінальних рукописів до воєнної реквієм-композиції

Майбутня виставка показує, як спадщина Миколи Лисенка живе в сучасній українській музичній культурі XXI століття. Центральне місце — постановки «Тараса Бульби» у Національній опері України та Львівській національній опері, де режисери й диригенти переосмислюють лисенківську епічну партитуру в світлі сучасних подій. Поряд — камерні аранжування ранніх пісенних обробок Лисенка для струнних квартетів, етно-фольк-фьюжн-проєктів молодих українських музикантів, які повертають композитора з академічного п'єдесталу до живого репертуару. Особливе місце в експозиції займає «Молитва за Україну» 1885 року, що з 2022 року набула нового значення як концертна реквієм-композиція в період війни. Хорові виконання Молитви на Майдані Незалежності, в соборах Києва, Львова, Харкова, в евакуаційних концертах у Європі стали актом духовного спротиву загарбникам. Виставка також показує цифрову реставрацію оригінальних рукописів Лисенка з фондів музею та сучасні записи лисенківських творів на вініловому форматі (cross-reference з Музеєм українського грамзапису). Експозиція наголошує: Лисенко — не «архівний» класик, а живий композитор сучасної української національної традиції, чия музика звучить там, де народ обстоює право на існування.