Лейпциг-Київ — формування Миколи Лисенка як національного композитора (1842-1880)

Виставка 2025 року, присвячена першим чотирьом десятиліттям життя Миколи Віталійовича Лисенка (1842-1912) — від народження 22 березня 1842 року у Гриньках Полтавської губернії до повернення сформованим композитором до Києва наприкінці 1870-х років. Центральне місце — період навчання в Лейпцизькій консерваторії 1867-1869 років, де майбутній композитор студіював у фортепіанному класі Ігнаца Мошелеса (1794-1870) та засвоював композицію в Карла Райнеке (1824-1910). Лейпцизька школа сформувала технічну базу Лисенка та переконала його в необхідності розбудови національної української музичної школи на рівні європейських стандартів. Окрема секція — етнографічні експедиції молодого Лисенка по селах Полтавщини, Київщини й Чернігівщини, де композитор записував народні пісні з вуст селянських співаків. Тисячі пісенних обробок, які Лисенко уклав упродовж життя, стали фундаментом українського академічного репертуару. Окремий блок присвячено дружбі Лисенка з Тарасом Шевченком (1814-1861), яких поет зустрів у дитинстві в маєтку родичів, та родинній співпраці з двоюрідним братом Михайлом Старицьким (1840-1904) у київському театральному житті. Експозиція вписує формування Лисенка в контекст антиукраїнської політики Імперії — Валуєвського циркуляра 1863 та Емського указу 1876 років.