Соломія Крушельницька — голос української Європи (1893-1925)

Виставка 2025 року, присвячена тридцяти двом рокам європейської сценічної кар'єри Соломії Крушельницької (23 вересня 1872 — 16 листопада 1952) — від дебюту в Львівській опері 1893 року до прощальної концертної діяльності 1925 року. Центральне місце — її ключові сценічні вершини: дебют у міланському Ла Скала 1898 року, врятування «Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччіні (1858-1924) у Бреші 28 травня 1904 року — після провального міланського прем'єрного показу того самого року Пуччіні просив саме Крушельницьку виконати головну партію в переробленій версії, і її виконання врятувало оперу для світового репертуару. Окрема секція — її резонансні дебюти на найбільших оперних сценах світу: Метрополітен-опера в Нью-Йорку (1906-1908 сезони — Маргарита у «Фаусті», Тоска, Брунгільда у вагнерівському циклі); Буенос-Айреський «Колон» (1903) — перший південноамериканський тріумф; виступи в Лісабоні, Парижі, Каїрі. У залі представлено оригінальні сценічні костюми з фондів музею, програмки прем'єр, фотохроніку виступів, листування з Артуро Тосканіні (1867-1957), Енріко Карузо (1873-1921), Джакомо Пуччіні. Виставка вписує Крушельницьку в історичний контекст: уродженка Тернопільщини в часи Австро-Угорщини, вона представила український голос на найвищих оперних сценах світу — акт культурної дипломатії в часи, коли України як політичної одиниці не існувало.