Блек-метал — один із найекстремальніших піджанрів метал-музики, для якого характерні надшвидкі «тремоло»-рифи, стрімкі барабанні «бласт-біти», пронизливий «скрімінговий» вокал і навмисно сирий, «лоу-фай» звук, що творить холодну, похмуру атмосферу.
Жанр зародився у першій половині 1980-х (перша хвиля — Venom, Bathory, Mercyful Fate), а свого класичного вигляду набув на початку 1990-х завдяки норвезькій сцені. Попри вузьку й суперечливу репутацію, з часом блек-метал породив чимало відгалужень — атмосферний, симфонічний, пост-блек, — які тяжіють до глибокої меланхолії та зв'язку з природою й міфологією. Існує й українська блек-метал-сцена, що черпає натхнення в дохристиянській історії та карпатських краєвидах.
