Неоромантизм постав як реакція на аскетизм серіалізму й концептуалізму. Композитори знову дозволили собі тональні центри, широкі мелодії, відкриту емоцію та зв'язок зі слухачем — але вже озброєні досвідом усього XX століття.
У різних формах цей поворот утілили американець Джордж Рочберг та пізній Кшиштоф Пендерецький, який повернувся до широкої романтичної мелодики. Спорідненою є «нова простота» та духовний мінімалізм Арво Пярта. В Україні глибоко особисту, споглядальну версію неоромантизму репрезентує Валентин Сильвестров з його «метамузикою» та «тихими піснями».
