Антоніо Вівальді — один із найвпливовіших композиторів доби бароко, священник (за рудий колір волосся прозваний «рудим священником») і водночас віртуозний скрипаль. Більшу частину життя він працював у Венеції, у притулку для дівчат-сиріт, для оркестру якого й написав багато творів.
Вівальді — справжній «батько» жанру сольного концерту: він створив понад 500 концертів для найрізноманітніших інструментів. Його найславетніший твір — цикл «Пори року», чотири скрипкові концерти, що з дивовижною яскравістю малюють звуками весну, літо, осінь і зиму, — одна з найвідоміших у світі музик. Енергія, блиск і мелодична щедрість Вівальді вплинули навіть на Й.С. Баха, який переклав низку його концертів. Вівальді — уособлення життєрадісного, барвистого генія італійського бароко.
