Володимир Івасюк — геніальний мелодист, який фактично створив сучасну українську естрадну пісню, поєднавши народний мелос Буковини з мовою світової поп- і рок-музики. Його «Червона рута» та «Водограй» (1970-ті) миттєво стали всенародними хітами й символами української музики.
Івасюк був не лише композитором, а й поетом, скрипалем, художником — людиною виняткового обдарування. У 1979 році, у розквіті слави й таланту, його знайшли повішеним у лісі під Львовом за нез'ясованих обставин; більшість дослідників пов'язують його смерть із КДБ, що вбачав загрозу в його всеукраїнській популярності. Івасюк став символом і мистецького генія, і трагедії українців за радянської доби; його пісні живуть донині.
