Речитатив — особливий вид вокального викладу, що стоїть посередині між звичайною мовою й співом. Він відтворює природні інтонації, ритм і акценти розмовної мови, тож служить насамперед для того, щоб донести текст, діалоги, розвиток дії.
В опері речитатив виконує «сюжетну» роботу — з'єднує розгорнуті арії, ансамблі й хори, рухаючи оповідь уперед. Розрізняють secco (сухий) речитатив зі скупим акомпанементом клавесина й accompagnato — речитатив із розвиненим оркестровим супроводом, драматичніший і виразніший. Речитатив народився разом з оперою близько 1600 року саме як спроба «оживити» давню драму співаною мовою. Це фундаментальний елемент музичного театру, у якому слово й музика зливаються найтісніше.
