Регістр — умовно виділена частина діапазону інструмента чи голосу, звуки якої мають спільне тембральне забарвлення. Зазвичай виокремлюють низький, середній і високий регістри, кожен зі своїм характером: низький — густий, темний, вагомий; середній — теплий, «мовний», природний; високий — світлий, дзвінкий, часом напружений.
Композитори майстерно використовують контрасти регістрів для драматургії: похмура тема в низькому регістрі басів, сяйлива кульмінація у верхньому регістрі скрипок. У співі регістри (грудний, головний) вимагають окремої вокальної техніки, а перехід між ними — особливої майстерності. Уміння «чути» й свідомо застосовувати регістри — важлива частина розуміння того, як влаштований музичний простір твору.
