Реквієм — особливий різновид меси, що звучить на поминальному богослужінні. Його назва походить від перших латинських слів «Requiem aeternam» — «Вічний спокій даруй їм, Господи». До складу реквієму входять як частини звичайної меси, так і особливі — зокрема грізна «Dies irae» («День гніву») з картиною Страшного суду.
Реквієм давав композиторам простір для найглибших роздумів про життя, смерть, страх і надію. Безсмертними стали Реквієм Моцарта (написаний на смертному ложі й залишений незавершеним), грандіозний, майже оперний Реквієм Верді, а також ліричний «Німецький реквієм» Брамса та реквієми Форе, Дюруфле. Це музика, у якій особиста скорбота підноситься до вселюдського, вічного питання про сенс буття й таїну смерті.
