Темп — це пульс музики. Без нього ноти лишаються просто знаками на папері; з ним вони оживають і стають досвідом.
Історично темп позначали італійськими термінами (Adagio, Allegro, Presto), але з винаходом метронома Мельцеля (Mälzel, 1815) з'явилась точна чисельна шкала — BPM. Сьогодні композитори використовують обидва способи: емоційний опис плюс точна цифра.
Темп впливає не лише на швидкість, а й на сам характер і смисл музики: та сама тема, зіграна повільно чи швидко, може звучати як жалоба або як танець. Тому композитори XX століття все частіше вказують точну цифру BPM поряд із італійським терміном. Окремі позначення (accelerando, ritardando, rubato) керують гнучкою зміною темпу, роблячи його живим, «дихаючим» виразним засобом.
