Музей театрального, музичного та кіномистецтва України будує розповідь на документах і макетах, а не на речах.
Матеріальних слідів того періоду збереглося небагато, і виставка не приховує цього. Замість вітрин із предметами тут переважають площини: збільшені документи, плани сцени, схеми розміщення глядача.
Музей називає це реконструкцією, а не експозицією. Різниця принципова: реконструкція чесно каже, що показує відтворене, і в кожному підписі вказано, з чого саме воно відтворене.
