Бібоп народився в нічних клубах Гарлема, коли молоді музиканти повстали проти комерційного свінгу. Вони прискорили темпи, ускладнили гармонію (заміни акордів, високі надбудови), а мелодії зробили гострими, ламаними, побудованими на віртуозній імпровізації.
Головні творці — альт-саксофоніст Чарлі Паркер («Bird») і трубач Діззі Гіллеспі, а також піаніст Телоніус Монк. Бібоп перетворив джаз із танцювальної розваги на серйозне мистецтво для уважного слухання — і визначив мову модерн-джазу на десятиліття вперед. Поряд із Паркером і Гіллеспі його творили піаніст Бад Пауелл і барабанщик Макс Роуч, а сама назва «боп» імітує характерне ритмічне закінчення фрази.
