Шансон (фр. «пісня») — французька традиція авторської пісні, у якій слово, поетичний зміст і акторська подача мають щонайменше таку саму вагу, як і музика. Це насамперед мистецтво розповіді, сповіді, невеликої драми, втіленої в пісні.
Класичний французький шансон розквітнув у XX столітті на паризьких сценах у творчості легенд — Едіт Піаф (незабутня «La Vie en rose», «Non, je ne regrette rien»), Жака Бреля, Шарля Азнавура, Жоржа Брассенса. Шансоньє часто самі писали свої пісні, поєднуючи ролі поета, композитора й актора. Теми — кохання, Париж, соціальне життя, філософські роздуми. Французький шансон — витончений, інтелектуальний і глибоко емоційний жанр, справжня квінтесенція французької культурної чуттєвості.
