Горловий спів (обертоновий спів) — дивовижна вокальна техніка, за якої один виконавець здатний видобувати водночас два або більше звуків: низький, безперервний основний тон (бурдон) і мелодію зі свистячих обертонів, що звучать високо над ним. Це справляє враження, ніби співає не одна людина, а кілька.
Найвідоміші традиції горлового співу побутують у народів Центральної Азії — тувинців (стиль хоомей), монголів, алтайців, башкирів. Уміння виокремити й підсилити природні обертони власного голосу здавна пов'язували з духовними практиками та вшануванням природи — гір, вітру, води. Існує й зовсім інша, самобутня традиція горлового співу в інуїтів Арктики, де це радше вокальна гра-змагання. Горловий спів — вражаючий приклад майже безмежних можливостей людського голосу як музичного інструмента.
