Вертеп — традиційний український різдвяний театр, що поєднує лялькову або живу драму, музику, спів і обряд. Відомий в Україні з кінця XVI ст., розквітнув у добу бароко (XVII–XVIII ст.) у середовищі мандрівних дяків і школярів. Класичний вертеп мав дворівневу скриньку-«будиночок»: угорі розігрували біблійну історію Різдва, унизу — народно-побутові, комічні сцени.
Музична складова вертепу — це колядки, щедрівки, канти й пісні, що супроводжували дію. Вертеп ніс різдвяну радість по домівках і майданах, поєднуючи високе духовне дійство з народним гумором і сатирою. Заборонений і майже втрачений за радянської доби, сьогодні вертеп активно відроджується як яскрава традиція українського Різдва — жива форма народного музичного театру, якій уже понад 400 років.
