Кастаньєти (з ісп. castañas — «каштани», за характерною формою) — невід'ємна частина іспанської культури. Їх корінь сягає давнього Середземномор'я: подібні інструменти знаходимо на фресках Давнього Єгипту та на давньогрецьких вазах. Але саме Іспанія зробила їх світовим символом.
Класичні кастаньєти виготовляються з твердих порід дерева (горіх, ебеновий, палісандр). Пара пластин, з'єднаних шнурком, тримається між пальцями: вказівним і великим. Професійний виконавець грає двома парами одночасно — одну на правій руці («hembra», вищий тон), другу на лівій («macho», нижчий).
У фламенко кастаньєти відбивають складні ритмічні візерунки, синхронізуючись зі стуком ніг танцюристки. В академічну оркестрову музику кастаньєти увійшли через «іспаноманію» XIX ст.: «Кармен» Бізе, «Іспанське каприччіо» Римського-Корсакова. Балет також широко використовує кастаньєти в іспанських сценах — як-от у «Трикутному капелюсі» Мануеля де Фальї.














