Клавікорд — інтимний брат клавесина. Його звук настільки тихий, що практично не чути в сусідній кімнаті — ідеальний інструмент для домашніх роздумів композитора.
Клавікорд мав унікальну можливість — бебунг (німецьке «коливання»): виконавець, натиснувши клавішу, міг злегка її похитувати, створюючи ніжне вібрато — практично неможливе для інших клавішних того часу. К.Ф.Е. Бах (син Йоганна Себастьяна) вважав клавікорд ідеальним для виразної, індивідуальної гри. У XX столітті інструмент повернувся завдяки аутентизму. Сьогодні клавікорди виробляють європейські майстри, а українські виконавці-аутентисти включають їх у свої програми.
