Англійський ріжок — інструмент-обманка: він не «англійський» (виник у Сілезії близько 1720 року) і не «ріжок» (за конструкцією — гобой). Походження назви остаточно не з'ясоване; найімовірніше, нім. engellisches Horn («ангельський ріжок») сплутали з englisches («англійський»).
Звук — найпоетичніший серед дерев'яних духових. Композитори довіряють йому найінтимніші мелодії: Пастораль з «Трістана і Ізольди» Вагнера, тема англійського ріжка з Дев'ятої симфонії Дворжака («З Нового світу»), знаменитий сумний спів у «Лебеді Туонели» Сібеліуса. У сучасній академічній музиці англійський ріжок — одна з найулюбленіших фарб композиторів.
