Флюгельгорн — кузен труби й корнета, але з найширшим конусом. Звук — тепліший, м'якший, «нічний»: саме тому джазові музиканти обирають флюгельгорн для балад і медитативних п'єс.
Трубач Чет Бейкер упродовж більшої частини 1960-х грав на флюгельгорні (зокрема в альбомі «Baby Breeze», записаному 1964 р.). Майлз Девіс у альбомі «Sketches of Spain» грав на флюгельгорні блискучі сольні партії. У класичній музиці флюгельгорн рідкісний, але час від часу з'являється в сучасних партитурах — наприклад, у Третій симфонії Малера. В Україні флюгельгорн почали активно використовувати сучасні джазові виконавці Київської та Львівської сцен.
