Хамерклавір, або молоточкове фортепіано, — історичний тип фортепіано XVIII — початку XIX століть, прямий попередник сучасного інструмента. Саме винахід молоточкового механізму (Бартоломео Крістофорі, бл. 1700) дав можливість грати і голосно (forte), і тихо (piano) залежно від сили натиску — звідси й назва «фортепіано».
Порівняно із сучасним роялем, хамерклавір легший, має дерев'яну раму, тихіший і прозоріший звук із швидким затуханням і виразними відмінностями регістрів. Саме для нього створювали свою музику Гайдн, Моцарт і ранній Бетховен. З відродженням автентичного виконавства музиканти повернулися до хамерклавіра, щоб почути класичні сонати й концерти такими, якими їх чули сучасники, — з неповторною ясністю, легкістю й камерною інтимністю звучання.
