Гуїро — латиноамериканський ударно-шумовий інструмент, який традиційно виготовляють із висушеного порожнистого плоду гарбуза-калебаса з поперечними насічками на поверхні. Виконавець тримає інструмент в одній руці, а другою водить по насічках дерев'яною або металевою паличкою чи гребінцем.
Залежно від напрямку й швидкості руху гуїро видає характерний тріскотливий, «скреготливий» звук — то короткі акценти, то довгі шурхотливі проведення. Інструмент має індіанське й африканське коріння та є неодмінною частиною ритм-секції багатьох латиноамериканських жанрів — сальси, кумбії, меренге, сону. Попри простоту будови, гуїро вимагає від музиканта чуття ритму й вправності, адже саме він додає музиці тієї особливої «шурхотливої» пружності й запалу.
