Гуслі — крилоподібний багатострунний щипковий інструмент, відомий на землях Київської Русі ще з X–XI століть. Його зображення збереглися на фресках Софії Київської, а літописи згадують гуслярів — співців, що під акомпанемент гусел виконували билини, славні та обрядові пісні при княжому дворі.
Корпус гусел робили з явора чи клена (звідси поетичне «яворові гуслі»), напинаючи від п'яти до кількох десятків струн. Це один із найдавніших струнних інструментів української традиції, спорідненого кореня з пізнішою кобзою й бандурою. Хоча згодом гуслі витіснили досконаліші інструменти, вони лишаються символом прадавньої музичної культури Русі-України та відроджуються сучасними майстрами автентичного виконавства.
