Окарина має тисячолітню історію: її знаходили в археологічних розкопках по всьому світу — від Китаю до Мексики. Українська окарина (зозулька, свистунчик) — частина народного гончарства: керамічна пташка з 2-4 ігровими отворами, яка одночасно була і дитячою іграшкою, і музичним інструментом.
Опішнянські та косівські майстри виготовляли тисячі таких «зозульок», часто розписаних у традиційних орнаментах. Мелодичний діапазон невеликий — лише кілька звуків, але звук — ніжний, чистий, наче пташиний щебет. У 1853 році італієць Джузеппе Донаті з Будріо створив концертну окарину з 10 отворами в європейському звукоряді; згодом з'явилися й хроматичні моделі з 12 отворами, що дозволяють виконувати складніші твори.
