Хвилі Мартено (фр. ondes Martenot) — один із найперших електронних музичних інструментів, винайдений французьким музикантом Морісом Мартено 1928 року. Звук у ньому породжують електронні лампові генератори, а керують висотою двома способами: звичайною клавіатурою або пересуванням кільця на металевій стрічці, що дозволяє плавні глісандо.
Тембр інструмента — ніжний, співучий, ефірний, дещо схожий на людський голос чи терменвокс, але з ширшими виражальними можливостями та тонким контролем гучності. Хвилі Мартено полюбили композитори XX століття: найвідоміше — Олів'є Мессіан широко застосував його у грандіозній «Турангаліла-симфонії». Інструмент звучить і в кіномузиці, надаючи їй містичного, потойбічного забарвлення. Це важлива віха в історії електронної музики, що випередила свій час на десятиліття.
