Кена — традиційна поздовжня флейта народів Андів, один із найдавніших і найхарактерніших інструментів Південної Америки, поширений у Перу, Болівії, Еквадорі та сусідніх країнах ще з часів інків. Її виготовляють переважно з тростини й тримають вертикально.
На відміну від європейської флейти, кена не має свистка: звук утворюється, коли виконавець спрямовує струмінь повітря на гострий край особливої заглибини-надрізу на торці трубки. Тембр кени — м'який, трохи «продувний» і водночас пронизливо-щемливий, він ніби вбирає в себе подих високогірних плато. Саме кена веде головну мелодію в андських ансамблях, і її звучання відоме всьому світові завдяки таким мелодіям, як «El Cóndor Pasa». Кена стала музичним символом андської культурної ідентичності.
