Саранґі — струнно-смичковий інструмент, один із найважливіших у класичній музиці Північної Індії. Він має короткий широкий гриф, три-чотири основні ігрові струни й численні (до сорока) резонансні струни, що вільно вібрують, огортаючи звук густим, багатим призвуковим «серпанком».
Особливість гри — висоту струн змінюють, торкаючись їх не подушечками, а нігтями чи боками пальців. Саранґі славиться неймовірно виразним, тужливим тембром, який вважають найближчим до людського голосу з усіх інструментів світу, тому його традиційно використовували для супроводу співу й класичного танцю катхак. Опанувати саранґі надзвичайно важко, тож нині це рідкісне й особливо шановане мистецтво, що передає найтонші відтінки індійських ладів-раґ.
