Саз (найпоширеніший різновид якого зветься баглама) — струнно-щипкова довгогрифова лютня, один із найважливіших народних інструментів Туреччини та ширшого регіону Близького Сходу й Балкан. Має грушоподібний корпус, дуже довгий гриф із численними ладами та здебільшого сім струн, згрупованих у три хори.
Особливість саза — рухомі ладові перев'язки, які дозволяють відтворювати мікротони, характерні для східних ладів (макамів). Саз — душа традиції мандрівних співців-поетів ашиків, які під його акомпанемент виконували епічні оповіді, любовну лірику й духовні пісні. Його м'яке, дзвінке звучання нерозривно пов'язане з поетичним словом. Сьогодні саз лишається символом турецької музичної ідентичності й активно звучить як у народній, так і в сучасній музиці.
