Сякухаті — поздовжня бамбукова флейта з лише п'ятьма отворами, назва якої походить від її традиційної довжини (1,8 японського фута). Попри простоту, вона надзвичайно виразна: змінюючи кут вдування й ступінь прикриття отворів, виконавець досягає безлічі мікротонів, «шелестких» шумів і плавних переходів висоти.
Історично сякухаті була інструментом мандрівних ченців комусо школи дзен, для яких гра ставала формою медитації — суйдзен («видування дзен»). Звідси її естетика: важлива не віртуозність, а якість кожного окремого звуку, тиша між нотами, дихання. Знаменитий принцип ichion jōbutsu — «одним звуком досягти просвітлення» — робить сякухаті не просто інструментом, а духовною практикою. Сьогодні її медитативний голос звучить і в сучасній академічній музиці по всьому світу.
