Сіку (сампоньа) — традиційна андська флейта Пана, поширена серед народів аймара та кечуа у Перу, Болівії та Чилі. Вона складається з кількох тростинних трубок різної довжини, закритих знизу й зв'язаних у два ряди; звук видобувають, дмухаючи в їхні відкриті верхні краї.
Найдивовижніша особливість сіку — традиційний спосіб гри «в діалозі»: ноти звукоряду розподілені між двома окремими інструментами, тож двоє музикантів мусять грати разом, по черзі додаючи свої звуки, щоб утворилася повна мелодія. Це втілює важливий для андської культури принцип взаємодоповнення й спільноти. Разом із кеною сіку створює той неповторний, чистий і трохи «повітряний» звук, який в усьому світі асоціюється з музикою високогірних Андів.
