Сопілка — перший інструмент, до якого тягнувся український хлопчак у селі. Проста в виготовленні (з верби, калини, черешні, бузини), вона давала голос пастушим мелодіям, «вівчарським», ліричним пісням.
Існує кілька різновидів: проста сопілка (6 ігрових отворів, без півтонів), хроматична сопілка (10 отворів, повний хроматизм — розробка Дмитра Демінчука, 1970), подвійна сопілка (два стволи, грає двоголосно), сопілка-свистілка (без ігрових отворів, свистить). Академічна сопілка сьогодні — віртуозний концертний інструмент: на ній грають твори Вівальді, Баха, Скорика, а також джаз і етно-фольк.
