Сона — китайський духовий інструмент із подвійною тростиною, споріднений із європейським гобоєм та близькосхідною зурною. Має конічну дерев'яну трубку з ігровими отворами й характерний розтруб із металу, що підсилює й «загострює» звук.
Тембр сони гучний, пронизливий, яскравий і надзвичайно радісний, тож інструмент здавна є неодмінним учасником народних свят, весіль, храмових процесій, а подекуди й похоронних обрядів. Він здатний прорізати шум великого натовпу, тому чудово надається для гри просто неба. Сона поширена не лише в Китаї, а й у багатьох країнах Азії. У сучасній китайській оркестровій музиці її використовують і як віртуозний сольний інструмент, здатний на дивовижні звуконаслідування — від пташиного співу до людського голосу.
