Свистулька — маленький глиняний духовий інструмент, різновид окарини, який ліпили українські гончарі. Найчастіше їй надавали форми пташки, коника, баранця чи фантастичного звіра, розписуючи традиційними візерунками — тож свистулька водночас і музичний інструмент, і мальована народна іграшка.
Звук свистульки — чистий, високий, схожий на пташиний спів; у деякі моделі наливали води, щоб отримати «переливчасте» тьохкання. У народній культурі свистульки повʼязані з весняними обрядами закликання птахів і тепла, ярмарками й дитячими забавами. Осередки їх виготовлення — гончарні центри Полтавщини, Поділля, Опішні — донині зберігають цю традицію, де народна кераміка та музика зливаються в одному крихітному творі.
