Тулумбас — великий ударний інструмент котлоподібної форми (різновид литавр), відомий на українських землях з козацької доби. Його виготовляли з мідного або дерев'яного казана, обтягнутого шкірою, і били спеціальними калаталами.
У Запорозькій Січі тулумбас мав насамперед військове призначення: його потужний, гулкий звук скликав козаків на раду, подавав сигнали тривоги та команди в поході й бою. Великі тулумбаси були настільки масивними, що їх возили кількома кіньми, а бити в них могли одразу кілька осіб. Тулумбас — яскравий символ козацької військової культури, свідчення того, що музичні інструменти в українській історії служили не лише мистецтву, а й обороні волі та державності.
