Валентин Сильвестров — найзнаменитіший живий український композитор. Пройшов шлях від радикального авангарду 1960-х (додекафонія, алеаторика) до унікальної «метафорної» мови пізнього періоду — музики тиші, відгомонів, постлюдій.
Найвідоміші твори: Сьома симфонія (2003), «Реквієм для Лариси» (пам'яті дружини, 1999), «Тихі пісні» (цикли романсів на поезію Шевченка, Тютчева, Пушкіна, Мандельштама), «Постлюдії» для фортепіано. Його музика — це діалог з класичною традицією крізь призму сучасного досвіду. Після 24 лютого 2022 року Сильвестров змушений був виїхати з Києва; у вигнанні в Берліні він пише нові багателі, що звучать як тихий плач по рідній землі. Тисячі молодих українських композиторів сьогодні рахують Сильвестрова своїм духовним провідником.
