Кирило Стеценко — один з ключових композиторів українського національного відродження початку XX ст. Учень і послідовник Миколи Лисенка, він поєднав духовну традицію з новою національною хоровою школою.
Серед творів: «Панахида по Тарасові Шевченку» (1913) — пронизливий реквієм національному пророку, хорові обробки народних пісень, духовні концерти в українській традиції («У Пилата на суді», «Плач матері Божої»), цикли романсів на вірші Лесі Українки та Олександра Олеся. Стеценко активно працював у Київській православній українській церкві, створюючи літургії українською мовою. Помер передчасно у 39 років від тифу під час епідемії. Його творчість — міст між Лисенком та Леонтовичем.
