Арпеджіо — це акорд, розгорнутий у часі. Замість того, щоб узяти всі ноти одночасно, виконавець грає їх по черзі — знизу вгору або згори вниз.
У фортепіанній музиці арпеджіо — основа акомпанементу: знаменита «Місячна соната» Бетховена побудована майже цілком на арпеджіо. На гітарі цей прийом називають перебором, а в класичній гітарній школі — однією з перших технічних навичок.
Слово походить від італійського arpeggiare — «грати на арфі», адже на арфі акорд майже завжди звучить розгорнуто. У нотах арпеджіо позначають хвилястою вертикальною лінією перед акордом. Розкладений акорд дозволяє почути кожен його звук окремо й водночас відчути гармонію в цілому, тому арпеджіо — незамінна основа акомпанементу від бароко до сучасної естради.
