Кантата (від італ. cantare — «співати») — багаточастинний твір для одного чи кількох солістів, хору й інструментального супроводу, зазвичай на певний сюжет чи тему. Вона менша за ораторію й не обов'язково має розгорнуту драматичну дію.
Найвищого розквіту кантата сягнула в добу бароко у творчості Й.С. Баха, який написав понад 200 духовних кантат для лютеранського богослужіння — справжню енциклопедію жанру. Кантати бувають духовні (на релігійні тексти) та світські (урочисті, вітальні, ліричні). В українській музиці визначні кантати створив Микола Лисенко на слова Шевченка («Б'ють пороги», «Радуйся, ниво неполитая»), піднісши жанр до вершин національного мистецтва. Кантата поєднує камерність із урочистістю великого вокального полотна.
