Квінтове коло вибудовує тональності послідовністю чистих квінт: до → соль → ре → ля… Через дванадцять кроків коло замикається, повертаючись до вихідної ноти. З кожним кроком за годинниковою стрілкою додається один дієз, проти — один бемоль.
Це не просто схема для запам'ятовування ключових знаків, а карта спорідненості: сусідні тональності відрізняються лише на один знак і легко переходять одна в одну, а протилежні (напр. до-мажор і фа-дієз-мажор) — найвіддаленіші. Композитори користуються квінтовим колом як компасом для модуляцій, а джазмени — для побудови гармонічних послідовностей (славнозвісний зворот ii–V–I рухається саме квінтами). Розуміння квінтового кола відкриває внутрішню логіку всієї тональної музики.
