Квінта — другий за значущістю інтервал після октави. Саме квінти чуємо у вступі «Заратустри» Ріхарда Штрауса (музика до фільму «2001: Космічна одісея») — ці великі, відкриті інтервали створюють відчуття Всесвіту.
Скрипка, альт і віолончель налаштовуються за квінтами (контрабас — за квартами). Паралельні квінти в ренесансній поліфонії вважались заборонею — вони робили голоси занадто «зчепленими», позбавляли поліфонію незалежності. У середньовічному органумі, навпаки, квінти були основною гармонічною одиницею.
Послідовність чистих квінт утворює квінтове коло — фундаментальну схему, що впорядковує всі 24 тональності й наочно показує їхню спорідненість. Саме тому квінту вважають «конструктивним» інтервалом гармонії. Зменшена квінта (тритон), навпаки, століттями мала славу найнапруженішого, «диявольського» інтервалу й потребувала обов'язкового розв'язання.
