Крещендо (з італ. — «зростаючи») позначається «вилкою» ( < ) або написом cresc. Це інструмент напруги: композитор тягне слухача за собою крок за кроком.
Легендарне крещендо — увертюра до опери «Севільський цирульник» Россіні, де оркестр зростає мало не до божевілля. У рок-музиці цей прийом теж панує: «Stairway to Heaven» Led Zeppelin — приклад крещендо, розтягнутого на вісім хвилин.
Тривале, ретельно виміряне крещендо — одне з найважчих завдань для оркестру: усі музиканти мусять нарощувати звук рівномірно, інакше ефект руйнується. Композитори XVIII століття, зокрема оркестр Мангаймської школи, першими перетворили поступове крещендо цілого оркестру на самостійний драматичний прийом, який згодом став невіддільною частиною симфонічного мислення.
