Дімінуендо (або decrescendo) позначається зворотною «вилкою» ( > ) або написом dim. Це мистецтво витончено згасати, не втрачаючи виразності та напруження.
Найкращі приклади — фінали ноктюрнів Шопена, які розчиняються у тиші, наче туман уранці. У симфонічній музиці дімінуендо часто готує слухача до повернення головної теми — як затишшя перед новим подихом.
Дімінуендо — дзеркальне відображення крещендо, і разом вони утворюють «динамічну хвилю», що є основою виразного фразування. Особливо тонким прийомом вважається morendo («завмираючи») — коли дімінуендо поєднується з ледь помітним уповільненням, і музика ніби розчиняється в тиші. Опанувати згасання звуку до самого краю чутності — ознака зрілого виконавця.
