Дивертисмент (від фр. divertissement — «розвага»; назва жанру класицизму — італ. divertimento, від divertire — «розважати») — багаточастинний інструментальний твір легкого, невимушеного характеру, що особливо розквітнув у добу класицизму. Його писали для розваги гостей на світських прийомах, святах і в саду просто неба.
Дивертисмент близький до серенади й касації; він зазвичай складається з кількох коротких, приємних для слуху частин різного характеру — швидких, танцювальних, ліричних. Неперевершеним майстром жанру був Вольфганг Амадей Моцарт, чиї численні дивертисменти вражають витонченістю, дотепністю й мелодійною щедрістю, попри позірну легкість. Хоча дивертисмент і не претендує на глибокий драматизм симфонії, він утілює світлий, життєрадісний бік музики класичної доби та її бездоганний смак.
