Серенада (від італ. serenata, лат. serenus — «ясний»; значення збагатилося під впливом італ. sera — «вечір») має два значення. Первісно це вечірня любовна пісня, яку закоханий співав під вікном коханої, зазвичай під акомпанемент гітари чи мандоліни (знаменита серенада Дон Жуана в опері Моцарта).
Друге значення — багаточастинний інструментальний твір для невеликого ансамблю чи оркестру, призначений для виконання просто неба, на святах і урочистостях. Такі серенади (споріднені з дивертисментом і касацією) писали Моцарт (славнозвісна «Маленька нічна серенада»), Гайдн, а пізніше й романтики. Це музика легкого, витонченого, святкового настрою. Спільне для обох значень — атмосфера теплого вечора, лагідності й радості життя. Серенада — один із найчарівніших і найгостинніших жанрів музики.
