Мадригал — провідний світський вокальний жанр епохи Ренесансу, що розквітнув в Італії XVI століття. На відміну від духовного мотету, мадригал писали на італійську поезію — переважно про кохання, природу, красу, ліричні переживання, — для невеликого ансамблю співаків без інструментів.
Головна риса мадригалу — живопис словом (madrigalism): композитори прагнули якнайточніше передати музикою зміст кожного слова тексту (спадання мелодії на слові «падати», хроматизм на слові «біль»). Найвищого драматизму й виразності жанр сягнув у творчості Клаудіо Монтеверді, чиї пізні мадригали вже стоять на порозі бароко й опери. Мадригал — витончена, інтимна музика для освіченого товариства, вершина ренесансного поєднання поезії й багатоголосся.
