Менует — граційний французький танець помірного темпу у розмірі 3/4, що став придворним танцем за Людовіка XIV і найпопулярнішим танцем аристократичної Європи. Його рухи — плавні, стримані, сповнені церемонної елегантності, вклонів і дрібних кроків.
З бального залу менует перейшов у «високу» музику: він став частою (факультативною) частиною барокової сюїти, а згодом — третьою частиною класичної симфонії та сонати (у Гайдна й Моцарта). Класичний менует має тричастинну форму з тріо посередині. Згодом жвавіше й запальніше скерцо витіснило статечний менует із симфонії. Проте менует залишився неперевершеним символом вишуканості й галантного духу XVIII століття.
