Октава — чистий інтервал, у якому верхній звук має рівно вдвічі більшу частоту коливань, ніж нижній (2:1). Завдяки цьому фізичному факту різні октави сприймаються людським вухом як одна й та сама нота.
Фортепіано охоплює 7 октав, скрипка — близько 4, людський голос — 2-3 (рідкісні таланти на кшталт Мераї Кері — 5). Паралельні октави в мелодії (коли дві партії йдуть однаково, але з відривом на октаву) — класичний прийом підсилення — згадайте увертюри Верді чи симфонії Малера.
Явище, за яким звуки, розділені октавою, сприймаються як «однакові», називають тотожністю висотного класу: саме тому всі до на клавіатурі мають одну назву. Октаву ділять на 12 рівних півтонів у рівномірно темперованому строї — компромісній системі, що дозволила вільно модулювати між тональностями. Регістри інструментів та голосів вимірюють саме в октавах від умовного центру.
