Нотний стан (нотоносець) — це система з п'яти паралельних горизонтальних ліній та проміжків між ними, на яких і між якими розміщують нотні знаки. Що вище нота на стані, то вищий її звук; так висота звуку перетворюється на просторову «карту», зрозумілу з першого погляду.
Сучасний п'ятилінійний стан склався в Європі впродовж Середньовіччя (важливий крок зробив теоретик Гвідо д'Ареццо в XI ст.). На початку стану ставлять ключ, який задає точну висоту нот, а також знаки розміру й тональності. Для звуків, що виходять за межі п'яти ліній, використовують короткі додаткові лінійки. Нотний стан — це геніальний винахід, що дозволив точно фіксувати й передавати музику крізь століття й континенти, зробивши можливим існування складної багатоголосої музичної культури.
