Орнаментика (мелізматика) — система прикрас, якими оздоблюють основну мелодію: дрібні додаткові звуки, «завитки» й «мережива», що надають музичній лінії витонченості, руху й блиску. До орнаментів належать трель, мордент, групето, форшлаг та інші.
Мистецтво орнаментики сягнуло вершини в добу бароко, де прикрашання було невід'ємною частиною виконавства — музиканти нерідко імпровізували оздоби самі, а їх точне виконання вимагало окремої майстерності. Орнаментика важлива й у народній музиці: неповторні мелізми притаманні співу й награванням багатьох традицій, зокрема гострі, «завиткові» прикраси української гуцульської скрипки та сопілки. Орнаментика перетворює просту мелодію на розкішне мереживо, надаючи їй індивідуальності та живого дихання.
