Форшлаг — мелодична прикраса у вигляді одного або кількох дрібних, «прохідних» звуків, що передують основній ноті. У нотах його пишуть маленькою нотою (часто перекресленою), яка немов «прослизає» в головний звук, майже не займаючи власного часу.
Форшлаг буває коротким (миттєвий, легкий поштовх перед нотою) і довгим (займає частину тривалості основної ноти, надаючи їй виразної «зітхаючої» якості). Ця прикраса надає мелодії грації, витонченості, живого дихання. Її назва походить від нім. Vorschlag — «попередній удар». Форшлаги пронизують музику бароко й класицизму, широко звучать у народній музиці (зокрема в награваннях української скрипки й сопілки), у джазі та поп-музиці. Це дрібна, але промовиста деталь, що відрізняє «живе» виконання від механічного.
